РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ
Високопреосвященнішого Іларія,
архієпископа Макарівського,
вікарія Київської Митрополії,
Керуючого Макарівським вікаріатством

 Велика є благочестя таємниця:
Бог  явився в тілі ...

(1Тим. 3, 16)

«Небо и земля днесь пророчески да возвеселятся
Ангелы и человецы духовнода торжествуют
Яко Бог во плоти явися сущим во тьме и сени седящим»

(Стихіра на літії)

«Рождество Твое Христе Боже наш, возсия мирови Свет разума...» - виголошує Свята Церква в ці світлі дні ХристовогоРіздва. Народ, що сидів у темряві, побачив велике Світло, і тим, що сиділи в країні та пітьмі смертній, зясяяло Світло (Мф. 4, 16). О дивне та невимовне чудо Божого умалення! Хто може збагнути таємницю, від віку приховану, неосяжну, але відчутну?

 Нині ми знову та знову прославляємо той благословенний день, коли "Слово стало плоттю та перебувало з нами, сповнене благодаті та істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця" (Ін. 1, 14). Як говорить святитель Григорій Двоєслов: «Ангел сповіщає про народженого Царя, за ним повторюють хори Ангеліві, радіючи разом з ним, промовляють: слава в вишніх Богу, и на землі- мир, у людях - благовоління». Світле свято Різдва Господа нашого Іісуса Христа – це благодатний час, коли ми всі перебуваємо в радості, бо блага звістка, яку почули віфлеємські пастухи від ангелів у Різдвяну ніч, про те, що "нині народився ... у місті Давидовому Спаситель, Який є Христос Господь" (Лк. 2,11), донині звернена до кожного з нас.

 Через Іісуса Христа Бог укладає з людиною Новий Заповіт, який стає основою нових відносин: «Уже не раби, а свої Богові», - тобто є рідними Богу. Боголюдина Іісус Христос народжується не в Царських палатах, а, як раб, у вертепі та яслах, щоб людину зробити Богом, Він був зневажений Богом і людьми, щоб нас усиновити Богу та прославити в Царстві Отця Небесного. Це і є головна мета втілення Бога-Слова. Віра в Іісуса Христа стала головною опорою в житті людей: «Бо Бог став людиною, щоб людина могла стати Богом» (Свт. Афанасій Великий).

 До пришестя в світ Христа людство гинуло духовною та фізичною смертю, тому що спотворило історичний шлях свого розвитку. Гріх увійшов у природу людини через порушення заповіді Божої. Він руйнівно впливає на душу, на світ, що нас оточує, перекручує встановлений Богом порядок у світі. Диявол викривив не лише духовні орієнтири людини, але й тілесні. Через це Бог виганяє наших праотців з Раю, дає їм чуттєву смертну природу, що підпадає під вплив зовнішніх земних умов, і призначає їм бути в цьому світі: «І створив Господь Бог Адаму та жінці його одежі шкіряні і одягнув їх" (Бут. 3,21).

 І нині ми знову духовно співпереживаємо величне таїнство нашої історії, коли "народжується Немовля, - і небо схиляється для поклоніння Йому, Матір народжує – і утроба не відкривається; Дитина запечатує власне зачаття; Батько – не людина, і Син без батька; Спаситель народжується і створює Собі зірку; сповивається Немовля, і тримає землю; ясла зображують престол небесний, і худоба – предстояння Херувимів...» (Слово на Різдво Христове. Свт. Іоанн Златоуст).

 Більше двох тисяч років відділяють нас від тієї святої Віфлеємської ночі, яка сповістила світові тайну Боговтілення. Більше двох тисяч років тому пролунав над Віфлеємом і його розлогами янгольський спів: "Слава в вишніх Богу, и на землі - мир, у людях – благовоління" (Лк. 2, 14). Скільки за ці роки виникло та згинуло могутніх імперій, скільки в світі було відомих людей – і пройшли вони без сліду, які лише не стрясали світ перевороти – і духовні, й соціальні, й політичні, і все це змінювало вигляд світу цього. Залишилося незмінним у світі одне – людина та людська безсмертна душа, яка завжди жадає вічної Правди – Христа. Незмінною залишилася для нас і Євангельська блага звістка про прихід Сина Божого, що став Сином Людським заради спасіння людей. "Бог явився в тілі, виправдав Себе в Дусі, показав Себе Ангелом, став проповіданим у народах, прийнятим вірою в світі" (1Тим. 3, 16).

 І знову, як завжди, поки буде існувати світ і поки буде віра в людях, віра Христова, Віфлеємська історична подія буде хвилювати й втішати людські серця.Ми знову переживаємо її, намагаючись вникнути у "велику благочестя тайну"(1Тим. 3, 16).

 Глибока таємниця Євангелія, яка відкривається нам у Різдві Христовому: усім, хто любить Бога та вірує в Христа Спасителя, готується не просто велика людська радість, а вічне блаженство в Царстві Небесному, що перевищує будь-яку найсміливішу уяву. Заради нього спокійно переносили життєві негаразди праведники та святі, з радістю йшли на найстрашніші тортури незліченні сонми християнських мучеників.

 Народившись на землі, Христос показав нам, що наше спасіння буде звершене через жертовне служіння Богу та ближнім. Жертовність, що ґрунтується на любові, - ось стрижень преображення людини.

Богонемовля Іісус Христос, що народився у Віфлеємі, розгортає Свої руки всьому людству та приймає кожну людину, що бажає йти вказаним Ним шляхом і перемагати зло в собі. Але необхідно знати, що Бог не порушує закону свободи волі людини.

 Увійдемо і ми до Народженого від Діви подумки до Його печери, яка символізує глибину смирення Бога, щоб зрозуміти велич Божої любові до людей, і щоб нам самим сповнитися від світла Його Різдва миру, любові, всепробачення та врятувати наші душі.

 У 2016 році ми сподобилися особливих милостей від Господа та Матері Божої – зі сходу та заходу нашої держави пройшов Хресний хід з Чудотворними іконами Пресвятої Богородиці, з молитвою за мир у нашій багатостраждальній Вітчизні.

 Усі парафії нашого Макарівського вікаріатства долучилися до доброї Божої справи. Ми зустріли багатотисячну групу паломників, які прямували з Західної України зі святою Почаївською іконою. Саме в населених пунктах вікаріатства ми молилися перед святинею разом з паломниками, що перебували у нас 4 доби і для яких спільними зусиллями священнослужителів та мирян було підготовлено усе для них необхідне.

 Дякую всім, хто взяв участь у цій справі служіння Богові, Пресвятій Богородиці, нашій Рідній Землі та нашим ближнім.

 Також щиру подяку висловлюю всім, хто не тільки духовно, молитовно, але й діяльно, звершуючи соціальне служіння, продовжує надавати необхідну допомогу українським військовикам, вимушеним переселенцям та мирному населенню українського сходу.

 Нашими священнослужителями та волонтерами було організовано літні парафіяльні табори-поселення для дітей загиблих та поранених солдат і офіцерів Збройних Сил України, та дітей вимушених переселенців. Також діти з понад 40 родин побували на відпочинку-реабілітації в Італії та інших країнах Західної Європи.

 Парафії регулярно надають допомогу тюрмам, лікарням, дитячим будинкам та соціальним центрам, які знаходяться не тільки на території вікаріатства, але й на сході держави.

 Нехай ствердить і укріпить усіх Господь на подальшому непростому, але благодатному шляху служіння Йому та людям!

 Також у році, що минув, ми відзначили тисячоліття давньоруської чернечої присутності на святій горі Афон. Священнослужителі нашого вікаріатства брали участь у багатьох науково-богословських конференціях, присвячених даній тематиці як в Україні, так і за межами нашої держави.

 У новому році благості Божої даруй усім нам, Всемилостивий Господи, Свою Божественну допомогу, духовну радість і мир! Нехай святкування Різдва Христового стане для кожного з нас справжнім "святом світла". Нехай увійде Спаситель до серця кожного з нас.

 У ці святкові дні нехай Богонемовля Христос виповнить нас тієї великої радості, яку Ангел Господень сповістив пастухам і яка спонукала їх піти до Віфлеєму, до ясел – вклонитися Спасителю, що народився.

 З любов'ю у Новонародженому Богонемовляті Христі,

 

архієпископ Макарівський,
вікарій Київської Митрополії,
Керуючий Макарівським вікаріатством
Київської єпархіїУкраїнської Православної Церкви

 

2016-2017 р., Різдво Христове, м. Київ