Або також Ви можете переглянути цей номер за посиланням.

Щоб завантажити газету у pdf-форматі, перейдіть, будь-ласка, за посиланням у попередньому рядку, натисніть на сторінці "Файл" і оберіть зі списка, що випаде, "Завантажити".

У номері:

• Тропар та кондак Преподобній Параскеві Сербській;
• Слово Блаженнішого Митрополита Київського та всієї України Володимира;
• Розклад служб та урочистостей в день престольного свята;
• Привітання зі святом єпископа Макарівського Іларія;
• Розповідь та фоторепортаж про міжнародний фестиваль православних духовних кантів "Параскева";
• Поздоровлення настоятеля парафії архімандрита Філарета (Єгорова);
• Дитяча сторінка - кросворд.

Переглянути всі газети, що видаються у Макарівському та Бишівському благочиннях, Ви можете, натиснувши сюди.

---

Текстовий варіант газети

 Сторінка 1

Тропар Преподобній Параскеві Сербській, глас 4

Пустынное и безмолвное житие возлюбивши, /
и во след Христа, Жениха твоего, усердно потекши, /
и Того благое иго во юности твоей вземши, /
Крестным знамением к мысленным врагом мужески вооружившися, /
постническими подвиги, постом, и молитвами, и слезными каплями /
углие страстей угасила еси, достославная Параскево: /
и ныне в Небеснем чертозе /
с мудрыми девами предстоящи Христу, /
моли о нас почитающих честную память твою.

Кондак, глас 6

Святую вси заступницу сущим в бедах,/
благочестно воспоим Параскеву всечестную:/
та бо, житие оставльши тленное/
и нетлеемое прият во веки,/
сего ради славу обрете,/
чудес благодать Божиим велением.

---------------------------------------------------------------------------------

Чи потрібна людині віра?

Чому люди вірять у Бога? Чи є в цьому потреба?

Так, є. Не тільки тому, що людина - образ і подоба Божа, не тільки тому, що царина віри є цариною, яка з'єднує нас з Богом і відкриває нам Божество, але й тому, що віра дає нам знання і спасіння.

Наше життя - таїна. Кого не хвилювали питання: що буде зі мною, куди несе мене плин часу, невже я зовсім і назавжди зникну тощо? Кого не мучила совість через негідні вчинки? Хто не боявся смерті? Тільки віра відкриває нам багато того, що є непідвладним людському розуму.

Величним є розум людський, але йому належить царина зовнішнього, матеріального світу, котрий він жадібно пізнає й успішно підкоряє. У царині ж людського серця й почуттів розум безсилий. Що він може сказати хворому, скорботному серцю? Чим заспокоїть муки совісті? Що розум скаже тобі, людино, в останню хвилину твою?

Розум може досліджувати наш організм, почасти передбачити нашу кончину, може констатувати смерть, але що буде далі, куди йде, куди зникає створіння, яке ще кілька хвилин тому переживало, любило і сподівалося, розум не скаже. На це відповість тільки віра.

З проповіді Блаженнішого Митрополита Київського та всієї України Володимира

---------------------------------------------------------------------------------

 

Богослужіння та заходи в день храмого свята (27 жовтня, неділя)

07:00 –передлітургійне молитовне правило, водоосвятний молебень, богослужбові Часи; сповідь.

08:30 – зустріч Преосвященнішого єпископа Макарівського Іларія. Початок Божественної літургії.

По завершенні – в центрі «Ковчег»: вистава «Дівчинка з сірниками» дитячого Театру Андерсена (м. Ірпінь), режисер – Олександр Столяров. Пісенні виступи колективів гостей, козацьке свято зі змаганнями, святкова трапеза.

13:00 – продовження урочистостей до Дня села біля місцевого Будинку культури.

14:00 – святкова зустріч та концерт за участі колективів художньої самодіяльності в Будинку культури с. Лишня.

16:00 – продовження святкування.

Для всіх підготовлено подарунки.

---------------------------------------------------------------------------------

Сторінка 2

Дорогі брати та сестри! Сердечно вітаю всіх з престольним святом сіл Лишня та Осикове, днем пам’яті Преподобної Параскеви Сербської!

Свята Параскева своїм життям у Господі ствердила, що за будь-яких умов можливо і потрібно, зберігаючи душевний мир та спокій, служити Богові і ближнім.

Через боротьбу зі спокусами і пристрастями, боротьбу з гріхом, вона довела, що можна, стверджуючись у християнських чеснотах, завжди зростати у Христі. І до цього своїм життєвим подвигом вона закликає всіх.

Храм Преподобної Параскеви Сербської є не тільки адміністративним центром Бишівського благочиння Макарівського вікаріатства Київської єпархії, але й духовним серцем центру «Ковчег», який діє при ньому. Його робота дає можливість знайти спасительну благодать Божу в бурхливих хвилях життєвого моря всім, хто шукає спасіння.

Користуючись нагодою, з радістю передаю всім благословення, поклін і привітання Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Володимира, в люблячому серці якого завжди є місце кожній обителі, кожній парафії, кожній людині, про яких він отецьки дбає.

Нехай благословить Всемилостивий Господь подальший розвиток духовного життя і всебічне позитивне становлення вашої парафії, вашого територіального осередку, розбудову «Ковчегу». Благословення Боже нехай перебуває на всіх, хто працює на ниві Христовій.

З любов’ю та молитвою за всіх,
Іларій, єпископ Макарівський,
вікарій Київської Митрополії,
керуючий Макарівським вікаріатством,
голова Синодального комітету з біоетики та етичних питань Української Православної Церкви.

---------------------------------------------------------------------------------

19-20 жовтня, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського та всієї України Володимира, за підтримки благодійницької комісії Макарівського та Бишівського благочинь та постійної комісії з благодійництва Макарівської районної ради, в духовно-просвітницькому центрі «Ковчег», що діє при парафії Преподобної Параскеви Сербської с. Лишня Бишівського благочиння Макарівського вікаріатства, відбувся фестиваль православних духовних кантів «Параскева».

Звертаючись до учасників фестивалю, благочинний Бишівського церковного округу, депутат Макарівської районної ради архімандрит Філарет (Єгоров) передав поклін та привітання Блаженнішого Митрополита Київського та всієї України Володимира, який із особливою пошаною ставиться до народних духовних піснеспівів.

У слові, зверненому до учасників та гостей православного пісенного свята, архімандрит Філарет підкреслив, що ці пісенні зустрічі відбуваються щорічно з 2006 року, і саме з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви вони проходять у міжнародному форматі. Адже за ці роки в роботі фестивалю взяли участь представники багатьох країн світу.

Цьогоріч виконавці були представлені здебільшого учасниками з України, але до роботи пісенного свята долучилися й дружні колективи з Молдови, Білорусії, Грузії.

Радісно, що дедалі активнішу участь у роботі святкового заходу беруть учителі та учні загальноосвітніх шкіл Макарівського району. Особливу програму цього разу підготували учні лишнянської загальноосвітньої школи на чолі з викладачем християнської етики Тетяною Лозовенко.

---------------------------------------------------------------------------------

Сторінка 3

У підготовці до фінального концерту, ведучою якого була культуролог, аспірантка Києво-Могилянської Академії, співробітниця науково-видавничого об’єднання «Дух і літера» та «Центру священномученика Климента: Спілкування та діалог культур» Лідія Лозова, взяли участь парафії Макарівського та Бишівського благочинь, колективи з різних недільних шкіл краю, школяри та вихованці дитячих дошкільних закладів Київа.

У виконанні сімейного колективу парафіян храму Воздвиження Хреста Господнього с. Мостище пролунали рядки з «Алфавіту духовного» Святителя Димитрія Ростовського, як мовою, якою писав Святитель, так і сучасною українською в перекладі Ірини Ковальчук, секретаря відділу місіонерства та катехізації Української Православної Церкви.

Слухачам запам’яталися кант Святителя Димитрія Ростовського «О горе мені, грішнику сущу» гурту «Сік землі» с. Лишня (художній керівник – Софія Керусенко), народні православні піснеспіви, які були виконані хоровими колективами різних парафій Макарівщини, батьківщини Святителя Димитрія, який є автором багатьох духовних кантів.

У святі православної пісні взяли участь представники Київщини, Кіровоградщини, Тернопільщини, Черкащини. Гостями фестивалю стали учасники гурту «Мальви» громадської організації «Культура та дозвілля» Макарівського району (керівник – Анатолій Дем’янчук). Ними було виконано старовинний козацький твір «Царю Небесний».

Нові духовні канти, нещодавно оброблені, пролунали під час виступу хорового колективу «Калиновий гай» парафії на честь ікони Божої Матері «Всецариця» с. Осикове (художній керівник – Стефанія Колесник).

Учасники та гості святкового заходу змогли долучитися і до старовинної пісенної спадщини у виконанні столичного гурту старовинної музики «Алітея» (керівник – Жанна Гончаренко).

Архімандрит Філарет передав усім присутнім привітання та благословення керуючого Макарівським вікаріатством єпископа Макарівського Іларія, який завжди підтримує роботу щорічних святкових пісенних зустрічей.

Було зазначено, що справу Святителя Димитрія Ростовського продовжують митці Макарівщини. Так, гурт «Лебедина пісня» парафії Воздвиження Хреста Господнього с. Мостище (художній керівник – Майя Коваленко) покладає на музику вірші православної поетесси Алевтини Власової, виконує ці твори.

Учасники та організатори свята досягли домовленості про поетапну підготовку до нового фестивалю.

---------------------------------------------------------------------------------

Дорогі наші! Прийміть найсердечніші, найтепліші вітання з нашим храмовим святом, Днем села!

Сьогодні наша парафія не тільки успішно продовжує будівництво нового храму і духовного соціально-благодійницького центру при ньому, не тільки веде реконструкцію старого храму, з якого починалося відродження духовного життя нашої територіальної громади, але й, з ласки Божої, продовжує свою просвітницько-місіонерську роботу.

Наша парафія, храм і «Ковчег» відомі і як місце проведення міжнародного Київського літнього богословського інституту, і як підґрунтя духовно-пісенних свят – міжнародного фестивалю православних кантів «Параскева», і як осередок облаштування різноманітних таборів-поселень Всеукраїнського православного педагогічного товариства, учнів недільних шкіл парафій столиці та Київщини, православних козацьких та скаутських осередків, і як сценичний майданчик для проведення духовних вистав.

Але насамперед наша духовна спільнота – це православна сім’я, в якій живуть і труждаються на ниві Божій люди, які пам’ятають, що ми покликані бути «світлом для світу», «сіллю землі».

Наші духовна і територіальна громади співпрацюють у справах християнського служіння сучасному суспільству. Всі, хто трудиться над подальшим становленням нашої парафії, розбудовою «Ковчегу», не забувають, що Церква Христова, маючи на меті спасіння людей в повноті життя, преображає світ. Ми глибоко вдячні всім, хто докладає зусиль і працює по-Божому у спасительній місії.

Даруй, Господи, молитвами нашої покровительки Преподобної Параскеви, преображати себе, зростаючи в повну міру «возраста Христова».

Ще раз – зі святом всіх!

Ваші настоятель храму Преподобної Параскеви Сербської, голова комісії з благодійництва Макарівської районної ради, благочинний Бишівського церковного округу архімандрит Філарет (Єгоров), церковна громада; сільський голова сіл Лишня та Осикове Андрій Андрійович Шевчук, депутатський корпус, виконком Лишнянської сільської ради.

---------------------------------------------------------------------------------

Сторінка 4

Кросворд

У 1521 р. султан Сулейман ІІ, захопивши Белград, викрав, серед іншого, мощі шанованої святої. Він привіз їх до Константинополя і поставив у своїх палатах. Але численні чудеса від них почали привертати увагу навіть мусульман, і серед останніх почалося шанування святої. Тоді султан та інші мусульмани, злякавшись, як би віра в чудодійну силу мощей угодниці Божої не розповсюдилася ще ширше, передали їх константинопольським християнам, які вже давно клопотали про це. Ім’я цієї славної святої можна прочитати у виділених клітинках кросворду.

<

 

	2
			4		6	7	8
								9
		3
1
				5

1. Радісно і весело людині, коли сумління в неї чисте! Але як складно жити так, щоб завжди робити лише хороше. І хотів, наче, а не стримався. Ходиш, і так зле на душі – і сонечко не тішить, і радість не в радість... У кожної людини таке буває. Але Господь, Який дуже нас любить, хотів, щоб ми мали радість завжди. Тому в Церкві є таїнство, яке називається «....». Коли самому недобре від того, що зробив, коли хочеться усе виправити, коли просиш вибачення в Господа, але не знаєш – чи простить тебе Господь, приходиш до Церкви, каєшся перед Господом, а Господь через батюшку тобі відповідає: «Прощаю, бо люблю тебе. Іди і більше так не роби. А роби все з любов’ю до ближніх, так, як Я тебе люблю».

2. Добре, коли людина постійно розмовляє з Господом, повіряє Йому свої турботи і клопоти. Не лише в храмі чи ставши перед іконою, - адже ми не звертаємося до своїх тата чи мами лише двічі на день. Ми постійно їх про щось просимо: «Я не знаю, як це зробити, допоможи мені», «Отаке сталося, що тепер робити?», «Ой, я запізнююся!». Як ми звертаємося до наших рідних, так ми звертаємося і до Отця нашого Небесного. Він завжди поруч, завжди допоможе, втішить, наставить. Спілкування з Богом називається «...».

3. Господь завжди поруч з нами. Але є особливе місце Його присутності – Дім Божий, храм, .... Саме тут ми по-особливому зустрічаємося з Ним, можемо послужити Йому, поєднатися з Господом у таїнстві Причастя. Саме тому людина тут поводиться благоговійно, як перед очами великого царя, бо Сам Цар царів тут присутній.

4. У храмі ми згадуємо наших рідних, просимо Бога за них. І образ нашої молитви, невелика наша жертва – це .... Жовта, запашна, вона горить, як маємо пламеніти і ми, коли молимося.

5. У повсякденному житті ми теж намагаємося служити Господу, виконувати Його заповіді. І однією з таких можливостей є звичайне .... Ним можна і нанести людині рану, і вилікувати її, втішити того, хто в розпачі, допомогти тому, хто заплутався (Пр. 12:18, 25). Аби тільки воно було від душі, від серця, з любов’ю. І хоча воно вимагає від нас небагатьох зусиль, як воно може допомогти! Коли воно зле, його порівнюють з гострим мечем, з отруйною стрілою, з отрутою, коли ж добре – з ліками. А народ каже, що коли воно добре, воно навіть кішці приємне.

6. Святий праведний Олексій Мечев так казав про взаємовідносини з людьми: «Люди, які вас оточують, - ось де ви повинні трудитися. Це ваша земля, ваша нива, ваша ділянка, яку послав вам Господь, щоб ви її обробляли». Він повчав своїх духовних чад: «Будьте ..., що зігрівають оточуючих», і сам був прикладом такого ставлення до всіх, хто поруч.

7. Що має робити людина, яка хоче жити по-християнські? Частіше читати Слово Боже, Благу Звістку, ..., та прагнути втілювати його істини в своєму житті. Якщо ми читаємо його нечасто, то хоча й здається, що ми все пам’ятаємо, але насправді, ми все забуваємо. Не потрібно його читати і так: «а, все зрозуміло», «я це знаю», і нічого не змінювати у власному житті. Святі отці радять читати його кожного дня.

8. Святий Іоанн Дамаскін сказав: «Немає у світі втіхи більшої за дружню ...». Під час неї ми не лише ділимося думками, але й знаходимо розуміння, ті ж самі почуття у друга; своїм співчуттям та порадою ми можемо допомогти; коли турботи оточують нас – отримати цю допомогу. З нею горе стає меншим, а радість більшає.

9. Багато є чеснот, які наближають людину до Господа. І милосердя, і праця, і смиренність, і піст, міцна надія на Бога, віра - усі й не перерахувати. І всі ми покликані розвивати, плекати їх у собі. Один брат, що жив при монастирі, дуже недбалий, не міг виконати жодної з них. Тоді, почувши в церкві слова Господа, що ми повинні ... ближніх наших, він сказав собі: «Окаянний, виконай хоча б це!». Коли він помирав, то були представлені списки усіх його гріхів. Але Господь звелів усі їх знищити, бо за все своє життя він нікого не засудив. І так він за милістю Божою відійшов до Бога.

 

 

Відповіді: 1. Сповідь. 2. Молитва. 3. Церква. 4. Свічка. 5. Слово. 6. сонечками. 7. Євангеліє. 8. розмову. 9. прощати.