Усі новини парафії на честь Воздвиження Хреста Господнього с. Мостище (переглянути).

Фото храму
Настоятель	Архімандрит Філарет (Єгоров) (переглянути детальну інформацію про настоятеля)
Клірики парафії	Диякон Марк Серчук (переглянути детальну інформацію)
Престольне свято	27 вересня, свято Воздвиження Хреста Господнього.
Святині	Частка мощей святого великомученика і цілителя Пантелеімона Реліквії цвяху Хреста Господнього
Розклад служб	Кожної п’ятниці та в суботу напередодні останньої неділі місяця з 17:00 починається вечірня служба. Кожної суботи та в останню неділю місяця - о 08:00 починається свята Божественна Літургія.
Адреса	Хрестовоздвиженськи храм, вул. Шевченка, с. Мостище, Макарівський район, Київська обл., 08071
Загальна інформація про храм	Нетиповий храм, який вміщує близько 80 осіб. Даних про те, що в с. Мостище до революції був православний храм, немає. Село було невеликим хутором, який належав до с. Новосілки. Духовне життя почало відроджуватися у 1998 р. Місцевій православній громаді було надано невелике приміщення для проведення час від часу певних богослужінь. З 2003 р. приміщення було значно розширено та оздоблено, а богослужіння почали звершуватися регулярно: спочатку раз на тиждень, а згодом частіше. Було вирішено будувати типовий храм. 27 вересня 2012 р. відбувся чин його закладки та зведено потужний фундамент. Наразі все готово для продовження будівництва храму.
Підрозділи та проекти	При храмі функціонує недільна школа, в якій регулярно навчаються близько 5 дітей та 17 дорослих. Парафія тісно співпрацює з фондом «Милосердя та здоров’я» КОДА та іншими соціально-благодіними установами України та інших країн. Парафія опікується лікарнями, тюрмами, дитячими будинками та іншими соціальними установами. При парафії створено Пункт милосердя. Також парафія тісно співпрацює з допоміжною школою-інтернатом, яка знаходиться на території села.
	Усі новини парафії Ви можете переглянути за посиланням.

.

---

Історія села Мостище

(за матеріалами Вікіпедії)

Мости́ще — село Макарівського району Київської області, центр сільської ради, розташоване на лівому березі р. Ірпінь на південній окраїні Полісся, на південно-східній околиці Макарівського району. Відстань до районного центру - 38 км, до обласного центру - 30 км. Найближча залізнична станція Боярка за 25 км. Площа населеного пункту - 387,8 га, кількість дворів - 304. Населення становить - 300 осіб. День села - 27 вересня.

Назва

Колись тут протікало 5 невеликих річок, було близько 10 озер і 12 мостів. Саме наявність стількох мостів і дала назву селу - Мостище. Однак винищення лісів на початку XX ст. привело до висихання річок та озер, і залишилась тільки назва села.

Історія

Навколо села є 5 курганів. Древні знаряддя праці, віднайдені на території с. Мостище, свідчать про заселення краю близько 3-5 тис. років тому. На території села виявлено залишки давньоруського городища. Зокрема неподалік тягнуться Змієві вали - захисні споруди часів Київської Русі, а також віднайдено велику кількість залишків давньої кераміки та знарядь праці.

XVII-XVIII століття

Засноване монахами Києво-Братського монастиря 1651 року. Спеціальним універсалом Б. Хмельницького від 9 січня 1654 р. с. Мостище передано Київському Братському монастиреві. Польський король Михайло Корибут у своїй грамоті від 10 жовтня 1670 р. підтверджував за Київським Братським монастирем право володіння селом. У XVIII ст. с. Мостище стало прикордонним і вже не належало монастирю.

Колись непрохідні ліси в часи Коліївщини служили пристанищем гайдамакам Швачки і Бондаренка, під контролем яких під час повстання 1768 р. перебувало с. Мостище. Урочище Гайдамацький Яр, що знаходиться на території села, сполучалося з урочищем Кладовою, де знаходилися гайдамацькі скарби правобережної Київщини.

XIX століття

З другої половини XVIII ст. Мостище разом з Новосілками було власністю бишівського поміщика Франца Харлінського, який у 1830 р. продав його адвокату Грабовському. До скасування кріпосного права село належало ще Альберту Марцинківському, який у 1857 р. продав його Володимиру Петровичу Ползикову. Нащадки Ползикова програли село в карти поміщику Змунчилову, при якому в нашім краї було ліквідовано кріпосне право. На той час у селі налічувалось 64 двори.

Подальшу інформацію читайте на сайті Вікіпедії